Багато століть на Поділлі стоїть оточене Каньйоном і річкою повністю неприступне місто-острів, а вразливим воно було тільки в одному місці на кам'янистому перешийку, де ще стародавні римляни побудували місто. А охороняє його стародавня фортеця, в якій за століття знайшли свій притулок сім великих культур і переплелися дві світові релігії: селянська і мусульманська. В турах в Кам'янець-Подільський Ви можете самостійно осягнути всю могутність і історичну велич Кам'янця-Подільського і його знаменитої фортеці. Вже за часів Київської Русі на рубежі 12 го і 13 го століття тут на місці стародавнього трипільського поселення стояли дерев'яні захисні споруди. Місце було ідеальне для оборони, тому Король Данило Галицький, почавши боротьбу з монголо-татарами взявся активно розбудовувати фортецю і зміцнювати. Дані землі після розпаду Київської Русі увійшли до складу Галицького, згодом Галицько-Волинського князівства.
Місто Кам'янець розташовується на кам'яному острові площею 120 гектарів, півтора кілометрів в довжину і кілометр завширшки, Острів омиває річка Смотрич. Острів оперізує Каньйон, якому більше 2-х мільйонів років. Саме колись місто-острів з трьох сторін з півночі, з півдня і сходу місто захищав цей каньйон. Внизу Річка, ширина якої колись була від одного берега, до іншого. Торгові баржі ходили колись по річці. Система оборони була прямо запозичена у тірольців. Тисячі років тому вони, напевно, найперші в світі зробили найефективніші оборонні комплекси з балів і руїн навколо своїх городищ. І середньовічна Європа виявляється, використовувала саме їхні знання. На жаль від нерівного протистояння з темником Батия, воєводою Бородаєм ці перші мури були зруйновані.
Коли на землі Кам'янця прийшли литовські князі, вони і відновили фортецю. Кам'янецька фортеця поступово стала кам'яною. Про це говорить опис замку від 1494, де вказується що північна частина фортеці складалася з сповіщень і рубищ, фактично е то земляні укріплення, які зверху мали дерев'яні конструкції. Так, з приходом на Поділля Коріятовичів Кам'янець-Подільський стає вагомим ремісничим і торговим центром, який отримав наприкінці 14-го століття Магдебурське право. Через сотню років вже за правління Речі Посполитої за справу взялися професіонали. Італійський військовий інженер Каміліус керував спорудженням семи нових веж. Фортецю в корені реконструюють під керівництвом військового інженера і архітектора йокоба Брейфуса. На жаль, велика частина Імен кам'янецьких фортифікаторів не відома. Архівні джерела доносять ще НЕ велику кількість. Завдяки цим людям, Кам'янець-Подільський і став унікальним посібником з історії фортифікації: і бастіонної, і стінно-баштовій, і гідро-технічної. Тут збереглися різноманітні архітектурні прийоми різних європейських шкіл: італійкою, голландською, французькою та німецькою. За сьогоднішніх день тут стоїть два унікальних об'єкта-російські та польські врата, які можна побачити в екскурсії з Києва. Завдяки водам Смотрича і спеціальному рельєфу каньйону, ці дві споруди з їх вершинами і шлюзами зробили місто фактично незлочинним, ставши однією з досконалих оборонних систем Східної Європи. У разі нападу ворогів, спочатку перекривалися шлюзи російських, а потім польських воріт і каньйон повністю затоплювався водою. Третій шлях проходив по тонкому перешийку по Замковому Мосту в Кам'янець-Подільському і захищався укріпленнями замку з підйомним мостом над брамною вежею Святої Анни, а також системою укріплень міської брами і вірменського бастіону, розташованих на зручних для обстрілу місцях. Всього у фортеці налічується 16 веж і ледве не кожна з них крім прямих оборонних функцій може пишається власною історією або навіть легендою.
Найцікавіша історія про знамениту Папська вежа, яку також називають Кармелюковою. Саме цей Бунтар сидів тут в темниці аж тричі. Напевно, найлегендарніша особистість українського епосу-Устим Кармелюк. Цей сміливий і спритний грабіжник і захисник бідних прославився неймовірним талантом. Але одного разу все таки потрапив до в'язниці - дружина змінили і ревнощі стали сильнішими за любов. Зате, інші жінки його врятували, кожна з них, думаючи, що вона єдина і улюблена потай приносила в хусточці їжу. Хліб з'їдався, а хустки залишалися. І назбиралося їх стільки, що Кармелюк зв'язав їх між собою і втік, спустившись з вежі по саморобному канату. Ця романтична легенда рятує і насичує фарбами похмуру реальність кривавої історії цієї Подільської власниці. Навіть в наші дні, прислухавшись, чути, як ніби з загробки гримлять кайданами приведення минулого. А за мурами вітер доносить лемен ворожих військ. Але місто стійко витримує виклики історії вже багато століть. Найбільша облога зі штурмом була в Кам'янець-Подільській фортеці в 1672 році. 150 тисяч воїнів Османської імперії отримало наказ, за всяку ціну взяти цю неприступну фортецю. Півторатисячна застави, більшість з якої були українці, так і не дочекалися допомоги. Турки захопили мури всього за два тижні і залишилися у фортеці на 27 років.
Через 27 років фортеця та місто повертаються до рук Польщі до кінця 18 століття. З кінця 18 століття після другого поділу Польщі цариця Росії Катерина Друга, з'єднує Україну Правобережну до Імперії Російської. У той час місто Кам'янець-Подільський, яке було прикордонним містом опинятися в глибині російської провінції. Саме так в Кам'янець прийшло російське військо, протягом 18 і 19 століття з півночі і півдня були прибудовані два бастіони, а у внутрішньому дворі було побудовано Корпуси казарм. Таким чином Стара фортеця повністю втратила своє військове значення, її зробили під в'язницю. Спочатку для військових, а згодом і для цивільних. Коли ж в місто потрапили більшовики-місто ще більше впало, його населення зменшилося майже в два рази. Тільки зараз Кам'янець-Подільський починає скидати з себе продрихле лахміття байдужих до історії. Місто процвітає, давні стіни стають світлішими, а поруч з ними і люди сяють посмішками.
Автор: Універсал Тревел Групп